день українського кіно

 12.09.2026 - День українського кіно

Професійне  свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.         джерело: Ділова мова

Украї́нський кінемато́граф — кінематограф українською мовою. До українського кінематографу також відносять німі стрічки, зняті українськими режисерами. Також прийнято вважати українським кінематографом сукупність усіх компонентів кіноіндустрії та кіномистецтва України в сучасному та історичному розвитку.

Сайт "Довженко-центр"  пропонує матеріали про розвиток українського кіно до сучасності.  

Національний центр Олександра Довженка (або просто Довженко-Центр) – найбільший кіноархів України, в якому зберігається більше 7 000 найменувань ігрових, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно.

Довженко-Центр заснований у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики, закладеної у 1938 році. Ця інституція об’єднує фільмосховище, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіатеку та власне видавництво. Основна місія Довженко-Центру – збереження, популяризація, дослідження та поширення національної кіноспадщини в Україні та закордоном.

Довженко-Центр. Онлайн – довгоочікуваний онлайн-кінотеатр на базі колекції Довженко-Центру. Це жива, постійно оновлювана онлайн-платформа, яка полегшить доступ як до загальновизнаної української класики, так до і маловідомих сторінок українського кіно. Крім ігрових, документальних та анімаційних фільмів, Довженко-Центр. Онлайн публікує лекційні програми та архівні інтерв’ю, які допоможуть зрозуміти контекст і складність творення українського кінопроцесу. Довженко-Центр. Онлайн створено у партнерстві з культурною інституцією “Міжвухами”.

Для справжніх дослідників історії українського кінематографа  Довженко-центр пропонує Лекторій.

До вашої уваги інформація на інших ресурсах.

Історія українського кіно: від появи до кінця 1930-х років від  каналу "Укультура"

Українське кіно 1940-1980-х років: поетичне кіно (Укультура)

ЯК НАРОДИЛОСЬ УКРАЇНСЬКЕ КІНО від бр. Капранова

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КІНО (Geek Journal)

Як народжувалось українське кіно: від перших павільйонів до кіноархівів | Куль.Tour

ТОП 100. Рейтинг найкращих фільмів в історії українського кіно

Миславський В. Н. Історія українського кіно 1896–1930: факти і документи. Т. 1. - Х. :  «Дім Реклами», 2018. 680 с. : 506 іл.

У монографії вперше у  вітчизняному кінознавстві на  основі розгляду широкого спектра маловідомих публікацій в українській та російській періодичній пресі та архівних матеріалів реконструюється становлення і функціонування кінофікації і кінопрокату на початку ХХ століття, а також модель структури і  організації управління українським кінематографом у 1920-і роки. На  базі історичних джерел встановлено елементи організаційної структури української кіногалузі, представлено характеристики і  функції органу її  управління (ВУФКУ), який забезпечив її  стійкий і  поступальний розвиток в умовах нової економічної політики. Виявлено систему чинників становлення кінематографії в Україні, на формування якої впливали соціально-економічні та політичні умови розвитку Російської імперії і УРСР. Розглянуто художні, тематичні та жанрові пошуки майстрів українського кіно, а  також тенденції та  пріоритети репертуарної політики в Україні в  1920-ті роки.